Міжрегіональна науково-практична конференція «Державно-конфесійна взаємодія у соціальній роботі» 03-04 червня 2010 року у м.Херсон — перша на державному рівні спроба привернути увагу до об’єднання зусиль держави, громади та Церкви у подоланні соціально-небезпечних хвороб, таких негативних явищ як наркоманія, пияцтво, СНІД.
За запрошенням з доповіддю в роботі конференції взяв участь директор Центру Павлюк Василь Олексійович.
Організатори конференції – Херсонський державний університет, інститут психології, історії та соціології спільно з Херсонським обласним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Головна мета конференції – довести, що державно-конфесійна взаємодія у соціальній роботі має перспективи розвитку. На робочих секціях свій досвід соціальної роботи розкривали представники Української Православної церкви, Римо-Католицької церкви, пастирі декількох християнських конфесій, Єврейських благодійно-общинних організацій, фахівці Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Об’єднувало одне – всі були переконані в тому, що зневажання загальнолюдських цінностей є корінням більшості світових конфліктів, соціальних негараздів та руйнації особистості.
Плідна робота всіх без винятку учасників конференції втілилася у заклик до представників влади, активістів місцевих громад, представників Церкви: активізувати діяльність щодо налагодження партнерських зв’язків; спиратися у своїй діяльності на духовні та загальнолюдські цінності; дотримуватися стандартів соціальної роботи; використовувати механізми та формати співпраці місцевої влади та церкви, поширені у демократичних країнах і визнаних міжнародною спільнотою.
Головною світоглядною помилкою є переконливість, що наука та релігія мають протиставлятися одна одній. Релігія перекладається з латинської мови українською як «взаємозв’язок» та відповідно означає не конфесію або віровчення, а по-перше: те, що ґрунтується на поєднанні людини з Всесвітом та по-друге: те, що об’єднує людей між собою. Наука осягає те, що вже створено (визначено). Таким чином, для уважної людини наука та релігія взаємно доповнюють одна одну, створюючи єдине живе ціле. Але людина не може мислити тільки науковими поняттями або поняттями релігій чи конфесій, навіть якщо вони правильні, вони все ж таки чужі – треба на основі багатьох формувати свої. Розумом сусіда не проживеш. У суспільстві розвинена порочна культура – спиратися на думку «авторитетів» або «священних писань». Звідки і для чого з’являються «авторитети» та «священні писанння», замислюватися та обговорювати не прийнято, а іноді навіть «непристойно». Людині даровані при народженні розум, совість, відчуття міри та вільна воля саме для того, щоб вона їх використовувала на Благо суспільства. Тільки сама Людина за своєю доброю волею може змінити своє життя на краще, і це означає — самостійно будувати свою долю.
Людина приходить в цей Світ з невикривленою психікою та генетикою, з єдністю емоційної та смислової побудови Душі. В такому настрої людина радіє кожному новому дню, Сонцю, траві, метелику, спілкуванню з друзями та близькими, у неї немає потреби у наркотиках. Вона не здатна на ті безглузді вчинки та шкоду, які чинить потім, коли руйнує першою чаркою цю безцінну єдність емоційної та смислової побудови Душі. Вживаючи наркотики (тютюн, алкоголь, не кажучи вже про «важкі» наркотики, такі як кокаїн та героїн) людина позбавляє себе розрізнення, інтуїції, релігійного відчуття віри. Передбачаючи питання про культуру вживання алкогольних напоїв, скажу відразу – етиловий спирт, який є головною складовою алкогольних напоїв – знищує все живе, і тим більше не забариться з часом «з’їсти» й того, хто хоч малими дозами, або дуже рідко все ж таки в себе його заливає…